| maidanua.org

Шлях виходу України з бідності. Варто спробувати?

Звертаємо Вашу увагу, що на сайті Майдан-Вікі "Відновлювана енергетика" цінне поповнення: наведене посилання на інформаційний буклет Бориса Коробка "Енергетика та сталий розвиток", підготовлений для українських ЗМІ Всеукраїнською екологічною громадською організацією «МАМА-86».

Чим цінні ідеї, викладені в буклеті? Наводимо цитату: "Нинішня ситуація з енергозабезпеченням в Україні дуже нагадує ситуацію в Данії до 1976 р., коли остання була досить бідною країною, бо більшість коштів, зароблених сільським господарством, суднобудуванням і риболовством, витрачала на придбання енергоресурсів. З 1976 року уряд Данії взяв курс на інтенсивний розвиток ПЕК. Масштабно впроваджуючи вітро- і геліоенергетику, технології використання біомаси, біогазу та енергозберігаючі технології у виробництві, Данія за 12—15 років перетворилася з бідної країни на багату, населення її має високий рівень соціальної захищеності, а уряд здійснює незалежну політику на світовій арені. Досвід Данії щодо модернізації ПЕК нині активно використовують Німеччина, Іспанія, Голландія, Великобританія, усі інші країни-члени ЄС на підставі відповідної директиви ЄС, а також США, Індія, Китай".

А для активних прихильників побудови нових АЕС наводимо іншу цитату: "Метою доктрини розвитку паливно-енергетичного комплексу Європейського Союзу до 2020 року є доведення в його паливно-енергетичному балансі частки технологій використання енергії сонячного випромінювання до 41%, вітру — до 31% при зменшенні частки АЕС до 12%".

І ще: "У тих країнах, де в собівартості враховуються повні витрати, тобто на функціонування АЕС і ТЕС не надається відкритих і прихованих субсидій чи дотацій із державного бюджету, як це робиться в Україні, економічні результати свідчать на користь вітроенергетики. Так в США собівартість електрики, виробленої на АЕС, становить 10—11 центів/кВт•год, ТЕС — 9—10 центів/кВт•год, вітрових електростанцій — 4—5 центів/кВт•год."

Kopoтко про автора:
Коробко Борис Павлович
— кандидат технічних наук, член Української академії наук, а також Міжнародної асоціації сонячної енергетики (ISES) та Німецької асоціації вітроенергетики (BWE). Працював в Українському науково-дослідному інституті науково-технічної та економічної інформації, у Державному науково-дослідному і проектно-конструкторському інституті нетрадиційної енергетики Міністерства енергетики України на посадах заступника директора з наукової роботи та директора. Б. П. Коробко — автор близько 120 публікацій та безпосередній організатор 15 конференцій з проблем використання поновлюваних джерел енергії. Брав участь у розробці Енергетичної програми України до 2010 року та ряду інших державних програм, а також Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Отже, читайте: "Енергетика та сталий розвиток"

І... до роботи з втілення?
Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль